АБ'ЮЗИВНІ СТОСУНКИ – РОЗПІЗНАЙ НАСИЛЬНИКА

Декілька прикладів брехні аб’юзера

Брехня може набувати найрізноманітніших форм, зокрема відвертої брехні, перебільшення, викривлення і проєкції. Ось список найпоширеніших видів брехні, якими послуговуються насильники:

• Я чоловік, тому роби, як я сказав.

• Я краща за тебе, тому заслуговую на особливе ставлення.

• Я розумніший за тебе, тому ти мусиш вірити кожному моєму слову.

• Мушу тебе вчити (чи радити тобі), бо ти неспроможний самостійно приймати правильні рішення.

• Ти надто дурна (чи навіжена), щоб розуміти, що робиш. Я мушу вказати тобі, коли ти помиляєшся, бо ти так цього й не зрозумієш.

• У мене було жахливе дитинство, тому ти маєш компенсувати все, чого я не отримала.

• Ти навіть не зауважуєш, як погано до мене ставишся. Треба все тобі пояснювати.

• Тобі не можна довіряти, тому я мушу уважно за тобою стежити й ставити під сумнів кожен твій крок.

• Ти не такий, як я думала, коли виходила за тебе заміж.

• Ти не відповідаєш моїм очікуванням / потребам, тому тобі треба попрацювати над самовдосконаленням.

• Ти образив мої почуття (або розчарувала мене), тож мусиш тепер загладити провину.

• Твоя відповідальність як моєї дружини / дівчини — задовольняти всі мої сексуальні потреби й бажання.

Можливо, ваш партнер використовує не саме ці слова, але важливо звернути увагу на зміст повідомлення, яке за ними стоїть. Ви помітите, що вся ця брехня побудована на чотирьох базових ідеях:

1) я кращий / краща за тебе,

2) ти нездара або недотепа,

3) ти не вартий / не варта довіри,

4) ти мені винен / винна.

Дуже важливо, щоб ви повірили й зрозуміли: більшість насильників критикують вас не тому, що щиро турбуються про ваші інтереси чи вболівають за поліпшення ваших стосунків. Насильники зосереджені на собі й, на жаль, часто ще й на тому, щоб ви почувалися меншовартісними. Щойно ви збагнете цю істину, у вас почнеться формування абсолютно нових поглядів на партнера.

Замість йняти віру тому, що партнер говорить про вас, краще проаналізуйте його чи її мотиви. Поставте собі кілька запитань:

• Що мій партнер / моя партнерка отримає, якщо переконає мене, що зі мною щось не так?

• Яку вигоду має мій партнер / моя партнерка, звинувачуючи мене в усьому поганому?

• Він / вона зацікавлений (-а), щоб я сумнівалася / сумнівався в собі?

• Для чого йому / їй переконувати мене в тому, нібито я недостатньо хороша / хороший?

Ваші відповіді на ці запитання можуть стати для вас одкровенням. Коли ви усвідомите, що мотиви вашого партнера підозрілі, йому стане важче контролювати вас своїми наріканнями, оціночними судженнями й інсинуаціями.

Тож перший крок до щеплення себе від емоційного насилля — це припинити беззастережно вірити тому, що каже вам партнер. Перестаньте приймати його чи її слова близько до серця і зважати на його чи її аб’юзивні дії та слова щодо вас. Натомість важливо зрозуміти, що сприйняття, оціночні судження і переконання вашого партнера — помилкові, викривлені й абсолютно безпідставні.

Хай як радикально звучить порада припинити вірити партнерці/рові, але саме це вам треба зробити, щоб збалансувати вашу схильність завжди їй вірити. Саме це вам треба зробити, щоб звільнитися з-під її контролю.

Але насправді вам треба якраз навпаки: почати вірити, що ви не завжди є причиною проблеми. Ви маєте усвідомити, що не можете бути аж такими поганими, як намагається представити ваш партнер. Ніхто не помиляється увесь час, як у цьому вас звинувачує найближча людина.

Перейти від безапеляційної віри партнерові до визнання, що вам не обов’язково беззастережно дослухатися до його чи її слів, — це нелегке завдання, але можливе.