Як гіпнотерапія працює з наслідками бойового досвіду та ПТСР? Історія роботи з Бійцем Інтернаціонального легіону
Як працює гіпнотерапія з наслідками бойового досвіду та ПТСР? Історія роботи з бійцем Інтернаціонального легіону, нічними пробудженнями та бойовим станом. Детально описую поведінку подвоєного стану, коли свідомість засинає, а підсвідомість активується і поводиться так, ніби людина перебуває на бойовому завданні. У стані "Боєць" він перевіряє документи та керує автівкою
ВІДЕОБЛОГДОПИСНИКПТСР
Гіпнотерапія з ПТСР війни: приклад роботи з практики
У цьому відео я розповідаю історію бійця Інтернаціонального легіону.
Після поранення у нього виникали незвичайні стани: вночі він прокидався, поводився так, ніби знову перебував на бойовому завданні, міг перевіряти людину поруч із собою, збиратися кудись їхати, а згодом нічого з цього не пам'ятав.
Я розповідаю, як проходила наша робота, чому ми не зупинилися лише на очевидних епізодах його бойового досвіду і як під час регресії вийшли на його перший бій у Боснії і Герцеговині та вибух, який був пов'язаний із нічними пробудженнями.
Як гіпнотерапія та регресія працюють із ПТСР у військових: реальний випадок з практики
Вітаю!
Мене звати Наталя Парфененко.
Я 8 років працюю регресивною гіпнотерапевткою і вже 4 роки консультую з питань профілактики ПТСР війни.
Сьогодні я хочу поділитися реальним випадком із практики про те, як гіпнотерапія допомагає долати важкий посттравматичний синдром у бійців.
Складний випадок ПТСР у іноземного бійця з тридцятирічним досвідом бойових дій
Як же почалася ця історія? До мене звертається моя знайома, українка, з якою я колись проводила гіпнотерапію. Вона слідкує за моєю діяльністю, бачила відеовідгуки бійців і знає, що я добре розмовляю італійською.
Її коханий — боєць Інтернаціонального легіону, італієць, який майже не спілкується українською. Ну давайте по-чесному, які слова іноземці можуть вивчити від наших Захисників...
Він після поранення знаходиться в Італії на реабілітації. Бійці з інтернаціонального легіону зобов'язані проходити послуги психолога між ротаціями. От би нашим бійцям увели такий наказ.
Чоловіка накриває. Він втратив свого побратима й не може з цим змиритися. Проходить психологів, ті його відправляють до психіатра. Він приймав антидепресанти, але суб'єктивного полегшення не відчував.
Перестає приймати ліки. Психіатр вводить його в гіпноз. Боєць нічого не пам’ятає про сам сеанс. Приходить до тями від того, що 2 медбрата його тримають, а лікар з розбитим носом на підлозі. У лікарні він встає і кудись іде. Ті, хто його намагається зупинити, ну ви розумієте. Він нічого про це не пам’ятає.
Я погодилася працювати з ним, тому що мала досвід роботи саме з українськими бійцями й розуміла специфіку того, через що він проходив. Це дронова війна. Раніше такого не було. Весь їхній попередній бойовий досвід радикально відрізняється від того пекла, яке відбувається зараз в Україні.
Чому іноземний доброволець з Італії обрав захищати Україну
І тут ви можете запитати: а що взагалі рухає іноземцем, який залишає своє спокійне життя і їде в це пекло? Хочу розповісти вам його дивовижну історію. Вона допоможе зрозуміти: коли ми чуємо від іноземців, що вони щиро люблять Україну, — це не чергові ввічливі слова. Це може бути любов, яка глибша за все на світі. І хто як не я, можу з вами цим поділитися.
Почну з невеличкої історії з його дитинства. Уявіть собі: живе десь в Італії звичайний хлопчик. У школу ходить суто для батьків — вчиться так собі, без жодного інтересу чи особливих успіхів. Але є одна річ, яка з самого дитинства манить його понад усе у світі, — це Україна. Навіть сам не розуміючи чому, він марить нашою країною. При цьому він не має жодного відношення ані до України, ані до українців: його батьки — італійці, прадіди — теж італійці. Проте цього маленького хлопчика тягне до України усією душею.
І ось у школі на уроці історії їм задають завдання: підготувати розповідь про будь-яку країну на власний вибір. Гадаю, немає сенсу називати, яку саме країну він обрав. Він готується так, ніби від цього залежить усе його життя, — щоб кожен у класі закохався в Україну. Він вкладає усю душу в цю розповідь і так палає цією історією, що вчитель ставить йому найвищий бал — якщо перекласти на нашу стару систему, це була чиста, ідеальна "п'ятірка з плюсом". І це була єдина найвища оцінка за всі його шкільні роки.
Пробудження від сну з вибухом і роздвоєння на стани "Чоловік" та "Боєць"
Повертаємося до нашої роботи. З бійцями я завжди починаю з консультацій. Крок за кроком, зустріч за зустріччю, його психологічний стан починає змінюватися. Він був неймовірно дисциплінованим: за 10 хвилин до початку онлайн-зустрічі вже пише мені, що готовий і чекає.
І ось під час цього періоду консультацій мене набирає його дівчина й розповідає, що за її спостереженнями у нього почали ставатися флешбеки — навіть коли вони поруч. Але сам він потім нічого не пам’ятає.
Чи це був просто флешбек? Не зовсім. Це дуже сильний захисний механізм психіки: коли напруга від травми зашкалює, несвідоме ніби перемикає тумблер. Свідомість іде відпочивати, а на поверхню виходить "Боєць" — частина, яка навчена виживати, реагувати миттєво та тримати все під контролем.
Щоб не називати ім’я чи позивний, розділимо його поведінку на два стани: стан "Чоловік" і стан "Боєць". В одному стані він звичайний цивільний чоловік, а в іншому — поводиться так, ніби знову перебуває на бойовому завданні.
Як це виглядало на практиці? Він лягає спати. У якийсь момент пробуджується, але поводиться зовсім не так, як зазвичай. У стані "Боєць" він бачить поруч із собою дівчину слов’янської зовнішності. Проте за роки війни — чи за якимись власними параметрами — він чітко відрізняє українок від тих... "із-за поребрика". Я буду висловлюватися чемно, бо вже маю кілька попереджень від платформ, ви мене розумієте.
Він бачить, що вона має зовнішність українки. Але для військового на завданнях це не доказ того, що перед ним союзник. І він починає перевіряти в неї документи, ставити чіткі запитання. Робить це зібрано, різко, швидко, але без жодної агресії — виключно по-військовому.
За її словами, контраст між станом "Чоловік" і станом "Боєць" був просто колосальним. Його швидкість, реакція та поведінка змінювалися настільки кардинально, що вона це одразу помічала й під час нашої розмови окремо на цьому наголошувала.
І найдивніше в цій історії те, що він щиро любить цю жінку. Вона неймовірна красуня, вони вже кілька років разом і проводять увесь вільний час. Але коли в ньому вмикається стан "Боєць" — він її взагалі не впізнає. Вона починає пояснювати, хто вона така, скільки років вони разом... А він сприймає це як легенду цивільної людини.
Але як тільки вона називала моє ім’я — реакція змінювалася миттєво. У стані "Боєць" він пам’ятав про мене і про нашу роботу. Дивовижний факт про вибірковість нашого несвідомого: коли цивільні зв'язки в момент напруги повністю стираються, контакт із консультантом залишається безпечним орієнтиром.
Дівчина швидко це зрозуміла і щоразу в такому стані одразу нагадувала йому про мене. Це стало для неї ключовим містком до довіри та заспокоєння. Але ці перевірки завжди закінчувалися однаково: він спокійно лягав спати, а коли прокидався вранці — взагалі нічого не пам’ятав.
Та найважче почалося далі. Чоловік засинав, "Боєць" прокидався — і в цьому стані йому раптом терміново потрібно було кудись їхати. Варто сказати, що вони жили в різних містах і бачилися, коли мали нагоду. Дівчина, звісно, боялася йому заперечувати в такому стані. Вона сідала з ним у авто, вони їхали в магазин, купували все необхідне й поверталися додому.
Поїздка за кермом у стані сну: переломний момент, який довів Бійцю реальність його проблеми
Наші консультації йдуть чітко за планом — щотижня нова зустріч. На певному етапі я підключаю своїх колег — моїх випускниць, які працюють з енергетичним відновленням. Вони проводять цей сеанс, а я присутня як перекладачка.
Після цього він зазначає, що почувається ще краще. Суттєво зменшує вживання алкоголю та навіть повертається до своєї цивільної роботи, якою займався до повномасштабного вторгнення. Адже поки триває реабілітація — жити за щось потрібно.
Однак перемикання між цими двома станами все ще продовжується. Його сон поступово покращується, більшість ночей він уже спить міцно з вечора до ранку. Проте час від часу все одно прокидається від снів із вибухами, які буквально підривають його з ліжка.
І це не дивно: уявіть лише, скільки вибухів він бачив за свої тридцять років бойового досвіду! Я продовжую консультації й фіксую моменти, які поки що нікуди не зникають: це нічні пробудження від вибухів і цей подвійний стан.
І ось одного разу, коли в ньому знову вмикається "Боєць", він сідає в машину й їде до себе додому — в інше місто. Лягає спати. Вранці розплющує очі й розуміє: засинав же він у жінки! Як він опинився у власному будинку за десятки кілометрів — він взагалі не пам'ятає.
І саме цей випадок став для нього першим залізним доказом того, що все, про що йому говорили, — правда. Бо до цього всі розповіді про поїздки в магазин чи якісь сутички з лікарями його не дуже переконували. А тут факт був просто перед очима.
Нагадаю, що одна моя консультація триває близько чотирьох годин, і зазвичай ми проводимо до десяти таких зустрічей. За попередні вісім сесій ми крок за кроком пройшли крізь увесь досвід його різних воєн. На той момент я вже розуміла, що на рівні воєнних епізодів ми опрацювали абсолютно все.
Ми зняли гостру біль від втрати побратима, пропрацювали моменти, коли до них впритул наближалися вороги, а в них закінчувалися набої. Опрацювали навіть тему полону з однієї з його попередніх воєн та його найперший бій у Боснії і Герцеговині.
І тут постає логічне питання: то якого дідька він усе одно продовжує прокидатися від вибухів і знову провалюватися в цей бойовий стан?!
Як гіпнотерапевтка, я йду шукати відповіді в регресі. Тому на дев’ятій зустрічі ми занурюємося в сеанс — щоб знайти першопричину і цього вибуху, і самого перемикання з “Чоловіка” на “Боєць”.
Пошук першопричини травми в регресі: дитячий блок емоції "страх" та провина вцілілого
За допомогою регресивної гіпнотерапії ми знаходимо корінь його нічних пробуджень від сну з вибухом і подвоєння на частини "Чоловік" і "Боєць"
Чому не існує фіксованої кількості сеансів гіпнотерапії - приклад тригеру
Цей сеанс ми проводили взимку 2025 року, а крайній раз спілкувалися в жовтні 2025 року. Результат — зараз він живе нормальним, повноцінним життям. Жодні вибухи його більше не будять.
А щодо його внутрішнього "Бійця", він пояснив мені це так: тепер він повністю контролює цей процес і може свідомо відстежувати момент, коли в ньому вмикається цей бойовий режим.
Він знає, що в разі потреби може в будь-який момент звернутися до мене знову. Але відтоді більше не звертався.
Сеанс гіпнотерапії: першопричина подвоєння на частини "Чоловік" і "Боєць":
Сеанс гіпнотерапії: першопричина сну з вибухом і "провина вцілілого"
А що ж із вибухом? Ми виходимо на епізод його першого бою в Боснії і Герцеговині. Він зовсім юний, працює в парі з побратимом. Вони сперечаються, хто йде першим, і цю суперечку виграє побратим.
Вони рухаються за тактикою, де один прикриває, інший перебігає. У якийсь момент побратим займає позицію попереду і наступає на міну...
Вибух. Саме той вибух, від якого він роками підривався вночі. Там же виринає й важка провина вцілілого — бо першим, на його думку, мав іти він... Подробиць я розповідати не стану, вони тут зайві.
Але я не можу передати вам, яке полегшення він відчув, коли ми нарешті знайшли той довбаний вибух, який постійно не давав йому спокійно спати!
Йому 10 років. Він живе в горах — у віддаленому селищі, де будинки розкидані по схилах, як у наших Карпатах. Хлопчик із самого дитинства точно знав, що має бути спецпризначенцем, і самотужки готував себе до цього.
І ось у 10 років він вирішує побороти свій страх. Що він робить? Дитина щоночі сама йде в темноті в ліс і буквально наказує собі: "Я забороняю собі відчувати страх". І так ніч за ніччю... Психіка запам'ятовує цей алгоритм: щоб не боятися — треба просто "вимкнути" відчуття.
Що ми робимо в сеансі гіпнотерапії? Правильно: ми повертаємо йому цей страх. Але повертаємо так, щоб дорослий боєць міг його усвідомлювати та контролювати тоді, коли це справді потрібно.
І ви можете спитати: як так, що цей епізод проявився саме зараз, після стількох років бойового досвіду й роботи з різними фахівцями?
Але пригадайте, про що я розповідала вам у попередньому відео.
"Скільки потрібно сеансів регресу для вирішення запиту людини"
У будь-який момент життя новий зовнішній тригер може підняти на поверхню найперший травматичний досвід.
Саме тому не існує якоїсь фіксованої кількості сеансів. Став на шлях пізнання себе — і це процес довжиною в життя. А кожен сеанс — це прибирання внутрішніх перепон і травм, це і є реальне покращення якості свого життя.
Отже, втрата побратима в Україні - який був для нього як рідний брат і з яким вони пройшли найскладніші завдання, — стала тим самим потужним тригером. Вона підняла на поверхню досвід його першого бою. Того самого бою в Боснії Герцеговині, де його побратим наступив на гранату.
У моїй практиці несвідоме часто проявляє внутрішні конфлікти не словами, а саме через образи, сни, тілесні реакції та симптоми. За допомогою регресії ми знайшли той самий корінь: і нічних вибухів, і давнього блокування тієї частини себе, яка вміє відчувати страх.
Мова підсвідомого: як несвідоме спілкується з нами
Результат сеансу гіпнотерапії та повернення до цивільного життя
Сеанс регресивного гіпнозу в минуле життя
На десятій зустрічі я зробила йому подарунок. Людина чесно й мужньо витримала зі мною дев'ять важких сесій. Пам’ятаєте, на самому початку я розповідала про хлопчика в Італії, якого з самого дитинства незбагненно тягнуло до України? На цій десятій зустрічі ми пішли в регрес у минуле життя. І там він побачив себе... українським козаком. Ось так дивовижно наше несвідоме зв'язує ниті нашої долі через віки та втілення.
Я ділюся з вами цими подробицями, тому що це той досвід і ті виклики, з якими ми вже зіштовхуємося сьогодні й будемо зустрічатися в майбутньому.
І пам’ятаймо головне: нам усім жити поруч у цій країні, в нашій Україні.
І я хочу підкреслити: я в жодному разі не стверджую, що з ПТСР працює виключно гіпнотерапія, а решта методів — ні. Це зовсім не так. Я починала з ним роботу саме консультуванням. Кожен напрямок має свої завдання й свої інструменти роботи.
Сьогодні я просто поділилася власним практичним досвідом і тим, як у подібних складних випадках показує себе гіпноз та регресія.
Життя поруч із Ветеранами: чому варто знати про реальні прояви воєнної травми
Життя варто жити тут і зараз, а не відкладати його на потім
І наостанок поділюся з вами ще одним своїм спостереженням. Люди, які пережили полон, окупацію, життя в прифронтових зонах, які пройшли терапію — зі мною чи з іншими фахівцями, — часто дуже добре знають ціну часу. Вони вчаться цінувати кожну хвилину й наповнювати своє життя тут і зараз усім найкращим, що можуть собі дати.
І, мабуть, саме тому я так часто говорю про те, що життя треба проживати сьогодні, а не відкладати його на "після війни" чи "колись потім". Багато моїх клієнтів і студентів із часом стають здоровими гедоністами. І, чесно кажучи, я вважаю це дивовижним і прекрасним результатом.
Навчання Регресивному гіпнозу та гіпнотерапії: підготовка практиків
Саме тому я ставлю перед собою задачу — вже зараз, заздалегідь готуватися до завершення війни. Попереду на нас чекає величезна робота, і суспільству знадобиться дуже багато, підготовлених практиків.
Тема "Робота з ветеранами, втратою та травмою" є обов’язковою частиною моєї навчальної програми. Тому я щиро запрошую вас до себе на навчання — якщо ви відчуваєте в собі покликання допомагати людям.
Детальна програма курсу регресивного гіпнозу та гіпнотерапії
Дякую Збройним Силам України за наш захист, за кожен відвойований день і за можливість працювати.
Дякую вам за увагу. До зустрічі в нових відео! Па-па!
Запит, який тягнеться роками, можна завершити. Перший крок — просто написати
Понад 7 років практики • тисячі проведених сеансів
ФОП Парфененко Н. М.
Контакти:
+38 068 082 7877
parfenenko.top@gmail.com
© parfenenko.top
Всі права захищені
2019 - 2026