НЕНАВИСТЬ ДО ЧОЛОВІКІВ: історія регресії в минулі життя та зміна ставлення

НЕНАВИСТЬ ДО ЧОЛОВІКІВ: ІСТОРІЯ РЕГРЕСІЇ ТА ЗМІНА СТАВЛЕННЯ

Звертається дуже гарна жінка, має двох дорослих дітей від різних чоловіків. Чоловіки на неї "клюють, як голодні риби на гачок без наживи". Для чоловіків вона, як медом намазана, багато з них просто не мали сили, щоб не повернути голову в її сторону. Але вона до них ставиться, як до непотребу. Для неї чоловік - це те, з кого можна взяти великі гроші на придбання будинку, нової автівки, мотоцикла, квартири... Цим своїм внутрішнім магнітом вона користувалася дуже вміло. Але коли у нас з нею заходила мова про якогось чоловіка у неї з'являлася нудота і відраза до них.

Історія регресії клієнтки:
"Спершу я потрапила в одне з минулих втілень, де були повією з сусідкою, що зараз живе поруч. Це були дуже давні роки, можливо Італія чи Франція. Там люди виливали помиї прямо на вулицю, на дорогу де ми чипляли наших клієнтів. Там все сіре, темне, смердюче, вологе. Я відчуваю, що чоловіки потрібні тільки для того, щоб давати нам гроші. Вони такі огидні, надмірні... Напевно тільки повії мали, щось кольорове на собі. Я там не довго прожила, мене вбили, коли я була ще молодою.

Потім вона повернулася до ще одного життя:

- Ми схожі на ескімосів, чукчів. У нас вузькі очі. У мене довге чорне волосся. Дивний колір шкіри, трішки жовтуватий. Я, мій чоловік і діти повинні були тікати від нападу. Наше поселення було розбито. Ми дуже довго йшли снігами, треба було зупинитися, щоб перекусити, перепочити і заночувати. У нас було двоє діточок, одному років десять, а іншому років сім. Ми одягнені в шкіряний одяг з голови до ніг. Він зроблений зі шкір оленів, ведмедів. Цей одяг нам дає можливість вижити в таких суворих умовах
Ми поставили чум, який також покритий шкурами. Чоловік пішов шукати дрова, щоб можна було розпалити багаття для приготування їжі і зігріву. Ми кохали один одного. Я такого кохання не відчувала в цьому житті. Ми з дітьми дуже довго чекали на його повернення, але він не повернувся. Я була в розпачі. Я не знала, що робити і як нагодувати дітей, все було крижаним. Спершу ми гризли сирі льодяні запаси, але вони швидко закінчилися. Мій розум, моє серце і всю мене захопила ненависть до чоловіка. Я була впевнена, що він нас покинув. У мене з'явилася байдужість, щось на кшталт депресії. Я і діти померли без вогню і від голоду. Ми просто замерзли, просто заснули голодні. До самої митті смерті я відчувала ненависть до чоловіка, я його звинувачувала в нашій смерті, в мене на нього була така злість, яку я не можу передати словами. Моя ненависть до чоловіка- це було останнє моє відчуття з яким я померла.
Але тепер я знаю, що він нас не кидав. Він шукав дрова, як він їх безнадійно шукав. Він також помер, замерз голодним. Він нас сильно любив. Він би нас ніколи не кинув.

Зараз я отримала відповідь на моє питання, яке мене турбувало сорок років. Тепер я знаю чому я з самого малку ненавижу чоловічу стать, я з цим відчуттям народилася, я презирала свого батька, своїх братів, своїх чоловіків і всіх тих чоловічої статті, хто зараз мене оточують...»

У клієнтки повністю змінилося ставлення до чоловіків. Вона почала на них дивитися по іншому, вона почала їх відчувати. В ній боролися дві її, одна, що сорок років тримала злість на чоловічу стать, і інша, що зрозуміла, що вони також мають право на існування.

Вже сьогодні моя клієнтка щасливо одружена. Отримує задоволення від відносин зі своїм чоловіком. Знайомиться з собою новою.

Якщо ви шукаєте відповіді на питання, що заважають вам жити повноцінним життям, відчувати життя в усіх його проявах, звертайтеся і я допоможу вам їх знайти. Залюбки стану вашим провідником по теперішньому життю, минулим життям і пам'яті роду.