У мене постійна потреба захищати жінок від чоловіків

Вітаю, вірні читачі дописника!

Запрошую вас в атмосферу таємниці української панянки з неочікуваною розв’язкою. Сьогодні ми розкриємо подробиці ще одного загадкового сеансу регресивного гіпнозу. Не зважаючи на мій багаторічний досвід гіпнотерапії, підсвідомість клієнтів не перестає мене дивувати. Тож готуйте свій улюблений гарячий напій та приєднуйтеся до цієї неймовірної подорожі у світ таємниць внутрішнього світу. Дрібненька підказка для тих, хто слідкує за моїми дописами, цей сеанс буде додано до двох розділів дописника: «в минуле задля майбутнього» та «незвані гості». Отже, ви вже зрозуміли, про що йтиметься мова...

Клієнтка - свідома жінка, але ця потреба захищати стала перешкодою у її житті. Спершу у неї було непереборне бажання захистити свою маму від тата. Коли з’явився партнер, вона почала захищати його маму від сина. Усвідомивши, що така поведінка руйнує її і вона не здатна самостійно подолати це настирне бажання, звернулася по допомогу, щоб знайти причину цієї поведінки.

- Сьогодні я була в гостях у мами мого партнера. Вона приготувала смачний обід і гостинно приймала нас. Але мене сильно обурило, що вона сама сіла їсти тільки після того, як ми поїли. Це нагадало мені мою маму, яка завжди не встигала поїсти, бо мій батько її постійно підганяв. Вона віддавала усі свої зусилля, обслуговуючи всіх нас, навіть не встигаючи подбати про себе. Це сильно тригерить мене, коли бачу подібні ситуації. Після того, як ми покинули квартиру, я висловила моє незадоволення поведінкою мого хлопця. Такі моменти завжди нагадують мені про те, як важливо поважати та піклуватися про своїх близьких, давати їм час і увагу, а також пам'ятати про себе та свої потреби. Наталя, мене це дуже тригерить, мене це дратує...

В таких ситуаціях вона відчуває образу за жінок, що може вказувати на більш глибокі причини цих емоцій. З'являється категорична потреба стати на захист жінки, навіть, коли така поведінка не є доцільною. Коли їй не вдалося самостійно впоратися з цим питанням, ми відправилися за відповіддю до підсвідомого, і це було повністю виправдано. Почали пошук причини її проблеми, і ось, що ми знайшли:

"Мені було близько 5-6 років. Стою в коридорі нашої квартири. На кухні за столом сидить моя мама, їсть. Мій батько стоїть біля неї, розмахує руками і щось кричить. Я спостерігаю за цим всім, мені страшно і образливо за маму. Мамі соромно і лячно. Вона схилила плечі вперед і плаче над тарілкою"

Під час сеансу підсвідомість розкрила перед нами ще одне минуле життя - час середньовіччя:

"Це було середньовіччя, коли ходили у довгих платтях, носили дивовижні капелюшки і їздили на каретах. На мені довга біла сукня у квіточки, а на ногах коричневі сандалі. Мені лише 20 років. Я тікаю вниз по сходах від когось, але не бачу того, хто за мною женеться. Здається це чоловік з ножем, але я його не бачу. Відчуваю, що головна задача – втекти.

В наступному спогаді я одружена. Сиджу за великим столом сама і чекаю на чоловіка. Тут прекрасний стіл, багато різноманітної їжі, все чудово прикрашене, а посуд надзвичайно красивий. Біля столу 5 дерев'яних стільців, і на одному з них сиджу я. Стоїть велика рафінована шафа. Мої слуги вже розповіли, що мій чоловік зраджує мені. Я навіть знаю, куди мені треба йти, але відчуваю страх і сумнів. Збираюся силами і йду.

У нас величезний маєток з багатьма різними побудовами, що нагадує замок з жовтою цеглою і коричневими дахами. Гарні тераси з фонтанами прикрашають його обриси, а білі сходи здійснюють своєрідне переплетення будинків. Десь вони круглі, в інших місцях прямокутні.

Я стою перед вікном. У ньому світить світло. В цій будівлі, ніби працює мій чоловік. Це його кабінет. Підхожу і бачу, як він займається сексом з іншою жінкою, це наша служниця. Вона молодша за мене. Ненависть і відраза захоплюють мене. Але я не здивована, відчуваю, що якось глибоко всередині знала про їх зв'язок.

Влітаю в приміщення і кидаюся на чоловіка з кулаками. Моя служниця, швидко розуміючи, що сталося, втікає з приміщення. Чоловік впіймав мої кулаки та намагається змовчати мою злість. І тоді я плюю йому в обличчя і рішуче тікаю, підсвідомо розуміючи, що він мене може побити.

Біжу по білих сходах, потім перетинаю наше обійстя. Відчуваю необхідність втекти від нього, щоб не потрапити під його руку, адже він може побити мене. Незважаючи на усі мої зусилля, в якийсь момент він доганяє мене. Тепер стоїть переді мною, на колінах, і благає про пробачення.

Всередині мені неспокійно. Не розумію, чому залишаюся з ним. Нічого особливого не відчуваю до цього чоловіка. Не розумію, чому він не може просто жити своїм життям? Я так хочу його відпустити. Він мене не кохає, і я також не відчуваю до нього ніяких почуттів. Серце не переповнюється любов'ю. Я взагалі не бачу своєї майбутньої долі з ним. Хочу, щоб він міг жити так, як йому хочеться. Але в ті часи це було неприйнятним.

(Прошу відправитися до моменту знайомства з майбутнім чоловіком)

Мені 18 років, сиджу в лісі на березі річки, назбирала польових квітів. Раптово помічаю його - чоловіка з вусами і бородою, який наближається. Він питає у мене дорогу і запрошує проводити до дому. Але жодних почуттів у мене до нього не виникає. Здається, що моя здатність до почуттів загальна заборона.

(Зосереджуємось на пошуку коренів цієї заборони)

Я опиняюсь у стадії ембріона, ще тільки два місяці. Моя мама дізнається про вагітність, і щось жорстоке відбувається. Хтось жорстоко б'є її по животі - це мій батько з цигаркою в зубах. Він зі злостю б'є ногами в живіт мами, вона не мала права вагітніти. Вагітність - це великий гніт для них, і батько хоче, щоб дитини не було. Вони виживають на межі можливостей, в таких умовах народження дитини - неприйнятний варіант. У них майже немає, що їсти. Це Україна, складні часи.

Саме тоді, в той момент, я приймаю рішення заборонити собі будь-які відчуття. Ця заборона - моя спроба вижити, вирости в таких небезпечних умовах.

Вона, моя матір, не може себе захистити. Він чоловік і сильніший за жінку. Не має чим годувати дитину. Він пішов, а жінка плаче. У неї сильна образа на чоловіка. Але я вижив.

Наступний момент з пам’яті душі:

Жінка в хустці і в сукні. Хлопчик років 3-4 сидить за столом і махає босими ногами. За столом сидить чоловік. Стіл та услін дерев’яні. Хата побілена. Мазана піч.

Він їсть, а вона на нього ображена за те, що він хотів вбити дитину. Вона відчуває відразу і безвихідь. Хлопчик відчуває образу за маму.

Мене звати Іван.

День. Сиджу біля річки. Мені 20 років. Я маю на собі коричневі штани, білу сорочку і калоші. Раптом я чую крики жінки, яку б’є чоловік. Моя реакція миттєва - я лечу на допомогу. Біжу і відчуваю відразу до чоловіка. Підбігаю, відштовхую і б’ю його в обличчя. Це незнайомі люди, але я не можу просто стояти, коли когось б’ють. Я захищаю тих, хто слабкіший.

30 років. Темно. Я в хаті сам. Мої очі бачать домовину, в якій лежить мама. Вона померла через те, що я не зміг захистити. Батько ударив її кулаком по голові і вбив. Мене не було вдома, коли це сталося. Повернувшись, знайшов маму мертвою на підлозі. Батько сидів поруч з опущеними руками. Я почав бити його чимось важким по голові і вбив його. Витяг тіло на вулицю з хати і шукав місце для його поховати, щоб сусіди не дізналися, бо люди осудять. Викопав яму і закопав тіло. Все пройшло вдало. У мене немає жодних емоцій до батька. Немає розкаяння або жалю. Повертаюся до будинку, де лежить мама. Сідаю поруч і починаю гладити її по голові. Я дуже жалкую, що не зміг її захистити... Через деякий час піднімаю маму на руки і кладу її на ліжко. Я не розумію, що робити далі. Йду до сусідки і кличу людей на допомогу. Коли люди приходять, вони починають запитувати, де мій батько. Я відповідаю, що не знаю. Але в цей момент я усвідомлюю, що я вбивця. Моє життя поділилося на до і після. Цього вже ніколи не виправити. Я не бажаю жити далі. Люди допомагають мені з мамою, але я не знаю, що робити і як продовжувати життя.

(Я запитую щодо роботи та інших сфер життя).

Я шукав роботу і планував переїхати від батьків. Протягом часу не мав стабільної роботи. У сезон працював у лісі, пиляв дерева, іноді допомагав людям. Дівчини не мав.

Тепер хочу вбити себе бо не бачу сенсу життя. Я скоїв гріх, з яким не можу жити.

У вечірній час йду до місця, де поховав батька. Відчуваю глибоку скруту через те, що зробив. Я прошу його пробачення. Вирішив взяти на себе відповідальність, покаятися і згодитися на виправні роботи, навіть якщо це означатиме сидіти у в'язниці.

Мені зараз 32 роки. Наближаюсь до будівлі з мазаними стінами, де сидять люди. Стіни вологі від сирості. Це тюрма, де перебувають ув'язнені. Я розповідаю про свій злочин, про те, що вбив свого батька.

Я в білому лляному костюмі з кайданками на руках і ногах. Ведуть мене у камеру з дверима ґратами. Всередині камери стіни покриті пліснявою, на підлозі калюжі води, яка стікає зі стін. Алюмінієва миска. Дерев'яні лавочки. Усе це призначено для мене - це моя кара, у якій мені доведеться провести все життя. Сідаю на лавку і розумію, що це мій кінець.

34 роки. Серце болить, і мені не вистачає повітря в грудях. Я схуд, страждаю від сильного кашлю. Здається, я приречений на скорочене і нелегке існування. Тут, у цій затхлій камері, я зрозумів, що моє життя наближається до завершення. Падаю на підлогу, і серце зупиняється. Я відчуваю, як виходжу з тіла. Слідкую за тим, як інші люди знаходять моє безжиттєве тіло. Для мене було важливо побачити це - свою власну смерть. Спостерігаю, як моє тіло закопують в землю.

- Що написано на твоїй могилі?

- 1978 рік. Не було імені. Написали тільки порядковий номер римськими цифрами ХІІ. Такий порядок. Я вбивця і я не можу повернутися додому у простір душ. Ніхто за мною не приходив, я навіть своєму Духовному Наставнику не потрібен. Я не пішов сам бо мені немає прощення. Я сам себе не міг простити. (В подібних випадках неупокоєна душа, яка застрягла в між-просторі перетворюється на духа, що блукає)

- Який урок ти мав винести з того життя?

- Мені належало зосередитися на своєму житті, а не намагатися перевиховувати батьків. Кожен з нас має свій шлях, і моя мета полягала в тому, щоб займатися своїм життям. Я багато чого не встиг, і змарнував все своє життя.

- Де ти зараз?

- Я в ... (клієнтки). Я підселився до неї, коли їй було чотири роки, вона була маленькою. Хотіла, але не могла захистити маму від батька. До цього я сидів біля могили, це поруч з її будинком. Зараз там побудовані багатоповерхівки. Я відчув схожу вібрацію на свою і полетів в її напрямку. Залетів у кватирку і підселився до неї. Їй було дуже страшно. Я також все життя захищав свою маму. Дівчинка стояла в коридорі, її мама сиділа за столом, а батько кричав і розмахував руками. Вона має знати, що може не встигнути її захистити. Вона мала захищати свою маму від тата. На той момент їй це було потрібно, зараз вже ні...

- коли ти знаходишся в її тілі, як ти на неї впливаєш?

- Вона відчуває образу на сильних чоловіків і починає захищати слабкіших від них. Відчуває тяжкість у плечах і в руках. Я забираю у неї жіноче щастя, щоб захистити від чоловіків, завдяки цьому вона їм не довіряє...

Все це викликало обурення у жінки, і вона почала сперечатися з духом. Їй було важливо сказати йому, що її тато взагалі не схожий на його батька.

Ми детально дослідили вплив духа і провели терапію. Коли до духа Івана прийшов наставник, він передав жінці цінні поради від її духовного наставника.

Я знаю, що вона буде читати цей опис сеансу). Тому хочу нагадати слова її Духовного наставника:

- будь обережна з партнером: змісти фокус уваги на себе.

Ось таким дивним чином ми вийшли на підселеного духа, який з чотирьох років впливав на тіло, бажання і свідомість жінки. Після цього сеансу у неї зникло бажання захищати дорослих жінок, які мають самостійно подбати про своє щасливе життя.

Отримуйте наші оновлення у Телеграмі

Маєте бажання отримати відповіді на ваші питання? «Стукайте» сюди

Хочете як я і мої учні? Запрошую до розділу «Навчання».

Хай наша чарівна осінь і зима будуть спокійними🙏.

Віримо в перемогу і робимо все для цього 💛🩵

Па-па!