СКОРБОТА 1
Що таке процес скорботи? Як проходить горювання? Що важливо знати про людину у траурі? Як підтримати в жалобі? Нормальна реакція людини, яка дізналася про смерть близького.
ПСИХОЛОГІЯДОПИСНИК
СКОРБОТА 1:
Перша допомога, що можна говорити, чого говорити не можна, 5 нормальних реакцій.
(горювання, смуток, жалоба)
Нам всім подобається ділитися та слухати про приємні емоції та події у житті. Щасливі, коли народжується дитина, та несамовито радіємо закоханим, які обирають шлях подружжя. Але як же важко зіткнутися із необхідністю прийняття смерті. Чи хочемо ми чи ні, фізичний кінець — це неодмінна частина нашого існування. Поряд із народженням, приходить і невід'ємна частина життя – смерть.
Ми, люди, нам властиво бажати спокою, радості та щастя, і це зрозуміло. Проте, оскільки смерть і горе часто залишаються невимовленими, багато хто уникає цієї теми. Це веде до глибокого непорозуміння та відчуження в процесі переживання втрати близької людини.
Як правильно поводитися з людиною, яка щойно дізналася про смерть рідного?
Що взагалі вважається природною нормою, а на що саме варто звернути увагу?
Оскільки смерть і втрати це те, через що нам всім доведеться пройти давайте розбиратися в цій темі.
Чому важливо кожному бути обізнаним у темі втрати і життя після неї?
Які реакції і поведінку очікувати від людини в жалобі?
Які фізичні прояви і відчуття вважаються нормальними?
В давні часи цим питанням займалися старці населених місць. Коли з’явилася релігія вона взяла під свою парафію цю тему і супроводжувала людину в жалобі. В теперішні часи люди все менше звертаються до релігії. Мало хто йде за поміччю до психологів.
Адже давайте наберемося сміливості і з позиції дорослої людини підготуємося до такого важливого процесу. Можливо саме це знання допоможе вам правильно реагувати і підтримати людину в скорботі. Тим більше, що ми з вами зараз живемо в час війни, і, на превеликий жаль, є багато загиблих, як серед військових так і серед цивільного населення.
Почнімо.
- Скорбота є нормальним процесом закладеним в людині природою. Більшість людей проходить цей процес без допомоги фахівців і без вживання ліків. Якщо процес горювання відбувається без ускладнень не можна приймати транквілізатори, психотропні препарати тощо. Для підтримки нервової системи можна використати заспокійливі рослинного походження.
Чому не бажано приймати психотропні препарати при нормальному процесі скорботи? Тому що щойно людина їх перестане приймати вона буде змушена, або природно повернутися до процесу скорботи, або може перейти в стадію ускладненого горя. (В будь-якому разі за ліками треба звертатися до психіатра, і вже він ставить діагноз і виписує пігулки).
Зовсім природним є бажання людини визволитися від внутрішнього болю. Коли ми «поріжемо» палець, ми також прагнемо, щоб рана не боліла, і сподіваємося швидше повернутися до звичайного користування рукою. Однак для тіла необхідний час для заживлення рани. Так само потрібен час і людині, щоб загоїти душевну рану та навчитися жити без покійного.
Вперше снідати або вечеряти без партнера, робити щось самостійно на місці, де раніше діяли разом, вперше не прасувати його/її речі, не святкувати, а поминати вдень народження та інші свята — це тяжкі моменти переосмислення. Ця жалоба триватиме цілий рік, протягом якого доведеться робити багато речей вперше без померлого. Багато етапів цього року стануть нагадуванням про втрату та викликатимуть різні емоції. Іноді може здатися, що ви рухаєтеся вперед і раптово натрапляєте на дні, коли ви робите кроки у зворотному напрямку. Важливо розуміти, що це природний процес.
ПЕРША ДОПОМОГА
Як можна допомогти людині, коли вона дізнається про втрату:
- Залишатися поруч.
- Важливо уважно слухати для того, щоб допомогти їй пережити важкий час. Згоджуйтеся з людиною, періодично говоріть «ага», «так», киваючи головою, аби підтвердити, що слухаєте і співчуваєте.
- Повторюйте уривки фраз в яких людина описує свої почуття: «тобі сумно», «самотньо» тощо.
- Поставтеся без упередження до того, що вам говорить, визнайте та поважайте її почуття. Будьте готовими до лютих спалахів емоцій; людина може навіть кричати або відмовлятися від допомоги...
- Проявіть турботу та надайте практичну допомогу:
зв’язатися з кимось, хто може побути з людиною;
домовитися, щоб дітей забрали з дитячого садка або школи;
відвезти людину додому. Така практична допомога є засобом вираження турботи та співчуття.
ФРАЗИ, ЯКІ ДОРЕЧНІ ПРИ ВТРАТІ:
- Я співчуваю твоїй втраті.
- Я з тобою. Я поруч.
- Якщо тобі щось потрібно телефонуй. Цю фразу можна казати в тому випадку, якщо ви дійсно готові надати допомогу.
ФРАЗИ, ЯКИХ НЕ ВАРТО ГОВОРИТИ:
- «На все воля Божа». Не настільки обізнана людина, щоб визначати Божу волю.
- «Вже минуло три тижні з його смерті. Ви ще не заспокоїлися?». Не існує ліміту часу, відпущеного стражданням. Прийнято вважати, що переживання горя може тривати від шести місяців до двох років, хоча не виключені відхилення і в ту, і в іншу сторону.
- «Дякуйте Богові, що у вас є ще діти». Відчуття до партнера і до дітей – це різні відчуття. Людина сумує за втратою відносин з партнером.
- «Бог обирає найкращих».
- «Мені дуже шкода».
- «Ви повинні бути сильними заради своїх дітей, онуків, дружини і т.п.». Страждаючій людині немає необхідності бути сильною заради кого-небудь, не виключаючи й самої себе. Переконуючи людей бути сильними, ми тим самим вмовляємо їх відректися від реальних емоцій. Це може призвести до інших проблем
- «не плач, все буде добре».
- «Ти ж чоловік – кріпися».
- «Ти ж жінка, а жінка зможе витримати все»
5 НОРМАЛЬНИХ СТАДІЙ ГОРЯ:
1. Заперечення: «я не можу в це повірити!», «цього не могло статися!»... Це початкова стадія, у вигляді тимчасового захисту.
Стадія заперечення зазвичай супроводжується:
• прогалинами в пам’яті (людина не може згадати події попереднього дня і не пам’ятаєте, коли останній раз їла…),
• дезорганізацією (людина раз у раз забуває чи губить ключі або телефон),
• неадекватною реакцією на будь-які події (людина поводить себе не так, як звичайно, і відчуває себе ніби кимось іншим).
На цій стадії людині важливо не тікати від проблеми, важливо говорити проте, що хвилює її з рідними та друзями, шукати підтримку.
2. Злість: «чому саме я? Це не справедливо!».
Коли відбувається усвідомлення того, що зміни реальні і вже нічого не змінити, заперечення часто переходить в злість. Люди схильні злитися, відчувати біль і шукати винних, звинувачуючи когось або щось в тому, що сталося.
На цьому етапі потрібно постаратися обговорити свої думки та переживання з рідними чи друзями, розкажіть, які саме почуття і емоції ви переживаєте. Так ви даєте вихід своїм страхам і почуттям, отримуєте підтримку близьких.
3. Торг: «Я все зроблю, почекай поки! Ще кілька років.»
На цій стадії людина дає обіцянки або укладає якісь угоди, щоб отримати можливість ще трохи пожити за старими правилами, здійснювати дії в тому руслі в якому вона звикла.
Більшість угод, як правило, укладається з Богом: «Якщо я пообіцяю це робити, ти не допустиш цих змін в моєму житті».
Торг часто пов’язаний з почуттям провини. Людині можна допомогти, заохочуючи її промовляти ці почуття або вона може написати листа і всі переживання «вилити» на папір.
4. Депресія: «Я такий нещасний»
Коли приходить усвідомлення того, що торг не приносить результатів. Коли вже відчувається подих всіх втрат, які спричинять за собою цілу низку неминучих сумних змін в житті, і все, до чого ми так звикли… Наприклад, обов'язком померлого було виносити сміття, чи забирати дітей із школи, чи платити по рахункам тощо. Цей розклад справ викликає у людей стан пригніченості, смутку, страху, жалю та інші емоції, в загальному – депресія: опускаються руки від безвиході і енергія життя залишає тіло, людина втрачає сенс свого життя.
Часто здається, що це найнижча точка в житті, з якої немає ніякого виходу. Тому зовні людина може демонструвати байдуже ставлення, замкнутість, відштовхування інших і відсутність хвилювання до будь-чого в житті.
В таких ситуаціях людині краще розповісти оточуючім про те, що саме сталося. Адже в цей період людина прагне співчуття та розуміння з боку інших людей.
5. Прийняття: «Все буде добре.»; «Я не можу його повернути»...
Незалежно від того, наскільки глибокими є страждання людини, повільно, але неухильно, вона повертаєтеся до звичного життя. Спочатку вона буде робити крок вперед і два назад, але поступово почне усвідомлювати те, що трапилося, і використовувати приховані «резерви сил».
Усвідомлення того факту, що ці реакції, почуття і переживання нормальні і не є ознаками слабкості – наповнюють людину силами і натхненням прийняти те, що сталося і почати рухатися далі в своєму розвитку.
ІНШІ ЧАСТИНИ ТЕМИ СКОРБОТА: