СКОРБОТА 3
Які фізичні відчуття є нормальними для людини, яка проживає процес жалоби? Природна поведінка в процесі горя. Звичайні думки на ранніх стадіях скорботи.
ПСИХОЛОГІЯДОПИСНИК
СКОРБОТА 3: ФІЗИЧНІ ВІДЧУТТЯ, СТЕРЕОТИПИ РОЗДУМІВ, ПОВЕДІНКА
(горювання, смуток, жалоба)
Продовжимо нашу рубрику щодо нормального процесу скорботи. В попередніх 2-ох частинах було описано багато важливих чинників, про які варто знати, а також перелік різних емоцій, які належать до нормального (неускладненого) процесу жалоби. В цій частині будуть описані фізичні відчуття, форми мислення та поведінка нормальної скорботи.
НОРМАЛЬНІ РЕАКЦІЇ СКОРБОТИ
2. ФІЗИЧНІ ВІДЧУТТЯ
грають важливу роль в процесі горювання:
Відчуття порожнечі в шлунку.
Стискання в грудях
Стискання в горлі
Підвищена чутливість до звуків, шуму.
Переживання деперсоналізації.Наприклад, я йду вулицею, і все мені здається нереальним, включаючи мене самого.
Задишка, нестача повітря.
Слабкість в м’язах.
Нестача енергії.
Сухість в роті.
Зазвичай ці фізичні відчуття турбують тих, хто перебуває у скорботі, і вони звертаються до лікарів задля обстеження. Лікарям слід запитувати щодо можливих втрат.
3. СТЕРЕОТИПИ РОЗДУМІВ
Переживання скорботи характеризується різними стереотипами переконань. Деякі думки є звичайними на ранніх стадіях жалоби, через певний час вони зникають. Але іноді ці думки зберігаються і запускають почуття, які можуть призвести до депресії чи занепокоєння.
НЕВІРА:
«Цього не було».
«Мабуть, це помилка».
«Не можу повірити, що це сталося».
«Не хочу вірити, що це сталося»...
Зазвичай, це перші думки, що виникають після повідомлення про втрату, особливо якщо смерть була раптовою.
СПЛУТАННІСТЬ: люди, які щойно втратили близького, кажуть, що їхні думки дуже сплутані, що вони, здається, не володіють своїми думками, їм важко зосередитися, або вони весь час щось забувають.
ПОГЛИНАННЯ ВЛАСНИМИ ДУМКАМИ
Це можуть бути нав'язливі роздуми щодо померлого. Вони зазвичай включають настирні думки про те, як його повернути. Іноді ця нав'язливість набуває форми невід'ємних образів померлого і того, як він страждає чи вмирає.
Люди, які намагаються впоратися із ситуацією шляхом невідв'язних роздумів, знову і знову думають про те, як їм погано, і про те, які обставини викликали ці переживання.
ПЕРЕЖИВАННЯ ПРИСУТНОСТІ
Це протилежність туги. Людина в скорботі може думати, що померла так чи інакше ще присутня зараз у цьому місці. Найчастіше це буває невдовзі після смерті.
ГАЛЮЦИНАЦІЇ
Галюцинації, як зорові, так і слухові, смакові та відчуття запахів, яких немає насправді, включені в цей список нормальних реакцій тому, що вони часто зустрічаються у людей, які переживають втрату. Зазвичай це бувають швидкоплинні ілюзії, що часто трапляються протягом кількох тижнів після смерті, і вони, як правило, не віщують ускладненого горювання. І хоча деяких людей вони бентежать, багато інших знаходять цей досвід корисним.
Між думками та почуттями існує область перетину. В університеті Пенсільванії виявили, що досвід депресії часто запускається депресивними розумовими стереотипами. У разі втрати на думку спадають такі твердження: "я не можу жити без неї" або "я ніколи не знайду нове кохання". Ці думки можуть запустити дуже інтенсивні, хоч і нормальні, переживання смутку та/або тривоги.
4. ПОВЕДІНКА
Існує певна кількість специфічних видів поведінки, які часто пов'язані з нормальними реакціями горя, в діапазоні від порушення сну та апетиту до розгубленості та соціальної ізоляції. Згодом усі вони проходять.
ПОРУШЕННЯ СНУ На ранніх стадіях переживання втрати люди часто страждають від порушення сну. Вони можуть включати труднощі із засипанням та труднощі з ранковим пробудженням. Зазвичай процес сну відновлюється після 4-6 місяців.
ПОРУШЕННЯ АППЕТИТУ У тварин під час переживання втрати порушується апетит, і цим вони дуже схожі на людей в скорботі. Порушення апетиту може виявлятися як у вигляді переїдання, так і у вигляді недоїдання. Звична зміна в харчуванні може призвести до серйозних змін у вазі.
РОЗГУБЛЕНІСТЬ Люди, які недавно втратили когось або щось, можуть помічати, що вони через неуважність роблять те, що одного разу може завдати їм шкоди чи незручності.
СОЦІАЛЬНЕ ДИСТАНЦІЮВАННЯ Для людей, які перенесли втрату, не є рідкісним бажання віддалитися від оточуючих. Зазвичай, це теж тимчасове явище, яке мине. Деякі люди віддаляються від друзів, які здаються надмірно дбайливими: "мої друзі так намагалися, що мені вже хотілося їх уникати. Скільки разів можна чути одне й те саме - мені так шкода".
Соціальне дистанціювання може також включати втрату інтересу до зовнішнього світу, наприклад відмова від відвідування соціальних мереж або від перегляду телевізійних програм.
СНОВИДІННЯ ЩОДО ПОМЕРЛОГО Сни про померлого – дуже поширене явище, як звичайні, так і ті, що засмучують або кошмари.
УНИКНЕННЯ НАГАДУВАННЯ ЩОДО ПОМЕРЛОГО Деякі люди уникають місць чи речей, які запускають болючі переживання жалоби. Вони можуть уникати місця смерті, кладовища або предметів, що нагадують про втрачену кохану людину.
Швидке звільнення від речей, пов'язаних з померлим, викидання або прибирання їх, прагнення, щоб якнайшвидше поховати тіло, може призвести до ускладненої реакції горя. Зазвичай ця нездорова поведінка говорить про дуже неоднозначне ставлення до померлого.
ПОШУК І ЗАКЛИКАННЯ ПОМЕРЛОГО Люди, які щойно перенесли втрату, повторюють ім'я померлої коханої людини: "ім'я, ім'я, ..., будь ласка, повернися до мене". Якщо ім'я не вимовляється вголос, його можуть повторювати подумки.
ЗІТХАННЯ Ті, що перенесли втрату, часто зітхають. Це пов’язано з фізичним відчуттям нестачі повітря.
МЕТУШІННЯ ТА ГІПЕРАКТИВНІСТЬ
ПЛАЧ Існує цікава гіпотеза у тому, що сльози мають потенційну терапевтичну цінність. Стрес викликає у тілі хімічний дисбаланс, а сльози видаляють токсичні речовини та відновлюють гомеостаз.
ВІДВІДАННЯ МІСЦЬ АБО ЗБЕРІГАННЯ РЕЧЕЙ, ЩО НАГАДУЮТЬ ПРО ПОМЕРЛОГО Ця поведінка, протилежна тій, коли люди прагнуть уникати всього, що нагадує про втрату близької людини. Часто за такою поведінкою стоїть страх забути померлого.
Сенс такого детального опису характеристик нормального переживання скорботи полягає в тому, аби показати, наскільки велика різноманітність поведінки й досвіду, пов’язаних з втратою. Зрозуміло, що не весь цей досвід переживатиметься одною конкретною людиною. Проте важливо розуміти, наскільки широкий діапазон природних реакцій горя, щоб не вважати патологічною поведінку, яку слід визнати нормальною. Це знання принесе полегшення людям, яких турбує їхня поведінка, особливо у разі першої вагомої втрати.
ІНШІ ЧАСТИНИ ТЕМИ "СКОРБОТА":